гребінь

гребінь
(укр.)
1. Горизонтальне ребро вгорі даху, утворене перетином схилів (синонім — верх).
2. Прикраса даху у вигляді мережчатої решітки або високої кам'яної стінки над покрівлею.
3. Верхній майданчик на греблі, дамбі.
4. Декоративне завершення прямокутного вікна клинчастою перемичкою, камені якої виступають один з під другого. Застосовувалось в ампірній архітектурі.
5. Верхня лінія перетину поверхонь бруствера або гласісу у фортифікаційній споруді. Для неї також вживається термін — крона бруствера. Крім того, має місце:
гребінь наличника — завершення кута наличника у вигляді увігнутого схилу розірваного фронтону.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "гребінь" в других словарях:

  • гребён — гребён …   Словарь употребления буквы Ё

  • гребёх — гребёх …   Словарь употребления буквы Ё

  • гребёх — сущ., кол во синонимов: 1 • гребех (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • гребён — ГРЁБАН, а, о, ГРЕБЁН, а, о, ГРЁБАНЫЙ1, ая, ое, ГРЕБЁНЫЙ, ая, ое. Экспресс. эпитет. Вот гребёные мастера! Гребён батон (или гребёны макароны, гребёна плать и т. п.) чёрт возьми, ёлки палки и т. п. эвфем. от нецензурного руг …   Словарь русского арго

  • гребінь — беня, ч. 1) Високий дерев яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння. 2) Те саме, що гребінець 1). 3) Довгастий зубчастий м ясистий наріст на голові деяких птахів. 4) Верхній край, верхня частина, вершина чого небудь… …   Український тлумачний словник

  • гребёт — ёшь гребёт, ёшь [грести] …   Словарь употребления буквы Ё

  • Греб — Карл Георг Антон (Gräb, 1816 84) немецкий живописец архитектурных видов и ландшафтов; учился у придворного театрального живописца И. Герста в Берлине и в то же время посещал классы тамошней академии художеств. В 1839 г. отправился в путешествие в …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • гребінь — [гре/б ін ] беин а, ор. беинеим, м. (на) беин і, р. мн. беин іў …   Орфоепічний словник української мови

  • гребінь — 1) (верхнє ребро двосхилого даху), коник 2) (верхня частина, вершина чого н.), вершок, верхівка, маківка; хребет (гори) …   Словник синонімів української мови

  • гребінь — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «гребінь» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»